Теорія особистості Зігмунда Фрейда

1. Моделі організації психіки

1.1. Топографічна модель організації психіки

Зігмунд Фрейд виділяв три рівні функціонування психіки:

• Свідомість — рівень, що складається з відчуттів і переживань, які усвідомлюються в даний момент.
  Хочеться їсти, у нас апатія, у нас є якісь переживання відносно якихось подій.
• Підсвідоме (передсвідоме) — включає в себе весь досвід, який не усвідомлюється в даний момент, але може легко повернутися до тями або спонтанно, або в результаті мінімального зусилля.
• Несвідоме — інстинктивні спонукання (емоції, спогади), які настільки загрожують свідомості, що були придушені або витіснені в область несвідомого.
  Забуті травми дитинства, приховані ворожі почуття до батьків, пригнічені сексуальні бажання, які не усвідомлюються.

1.2. Структурна модель особистості

Включає три компоненти: Ід, Его та Суперего.

• Ід (Воно) — примітивні, інстинктивні, вроджені аспекти особистості (біологічні інстинкти), джерело енергії лібідо. Ід виражає первинний принцип усього людського життя — негайну розрядку психічної енергії, виробленої біологічно обумовленими прагненнями, особливо сексуальними та агресивними. Негайна розрядка отримала назву принцип задоволення.
  Агресивні та сексуальні імпульси: людина хоче виплеснути це та отримати задоволення.
• Его (Я) — свідомість; компонент психіки, відповідальний за прийняття рішень. Его прагне висловити і задовольнити бажання Ід відповідно до обмежень, що накладаються зовнішнім світом. На відміну від Ід, природа якого полягає в пошуку задоволення, Его підпорядковується принципу реальності. Його мета — збереження цілісності організму шляхом відстрочки задоволення інстинктів до того моменту, коли буде знайдена можливість досягти розрядки відповідним способом або будуть знайдені відповідні умови в зовнішньому середовищі (або те й те).
  Наприклад, йде якась вечірка, прийшла пара. На вечірці компанія, дівчина йде танцювати з іншим хлопцем... А уявімо собі, що це не просто знайомі зібралися, а якесь свято, а може весілля? І отут ми зараз говоримо, можуть бути два шляхи.
  
  Перший шлях: у людини піднялася агресія, ці інстинкти, і вона тут і негайно має бажання їх висловити. Уявіть собі: іде весілля, до якого пара готувалася пів року, а може й більше, і тут посеред вечірки може відбутися бійка.
  
  Що таке Его? Его — це структура, яка відповідає за прийняття рішень. Тобто людина, в якої ця структура розвинена, каже собі: «Так, у мене є таке бажання, але я розумію: я не маю права псувати настрій всій тій кількості людей, які тут зібралися». Вона має себе стримати і або вийти з цим хлопцем на вулицю і там розбиратися, або відстрочити до закінчення цього весілля, або через день-два десь зустрітися, або сказати собі: «Пройде дві години, ти заспокоїшся і тебе це вже не буде виводити з рівноваги». І оце вже структура, яка має можливість вплинути на Ід, тобто на це бажання.
  
  От я тут відразу — або в когось може сексуальне бажання з'явилося. Тобто я хочу його задовольнити, або познайомитись із дівчиною, яка прийшла з іншим хлопцем чи навпаки. Це нормально в якому сенсі? У кожної людини можуть з'являтися бажання, і це нормально. Але людина, в якої розвинена ця структура, аналізує і говорить собі: «Чи можу я собі це дозволити, чи ні? Якщо можу, то коли? Якщо в цієї дівчини є чоловік, ну то все, ти маєш орієнтуватися, що з цією жінкою ти не можеш». Це певний час, поки відбудеться ця процедура, і тоді твої інстинкти можуть задовольнити твоє бажання. Тобто це структура, яка має в нормі керувати інстинктами.
  
  На жаль, іноді діти знаходяться під настільки сильним впливом батьків, що людині 25, 30 і 40 років, а вона не вміє керувати своєю поведінкою, тому що її не навчили, тому що батьки за неї постійно все намагалися вирішувати і не надали їй можливості цю структуру сформувати.
• Суперего (Над-Я) — для того, щоб людина ефективно функціонувала в суспільстві, вона повинна мати систему цінностей, норм, етики, сумісних із тим, що є в суспільстві. Все це набувається у процесі соціалізації.
  Ти не маєш права. Хлопець, наприклад, починає бити дівчину портфелем чи щось таке. Ми записали слово «ефективно функціонувати». Одні батьки говорять: «Не можна так. Ти не маєш права піднімати руку чи портфель на іншу людину, не кажучи вже про дівчину чи жінку». І хлопець зростає з цими цінностями і розуміє це. Дівчині в такому випадку можуть говорити: «Не переймайся, б'є — значить любить». І дівчина росте з цією системою цінностей, але потім стовідсотково вона не зможе ефективно функціонувати в суспільстві з таким підходом, бо будь-яке підняття руки вона сприймає як прояв любові. Розумієш, що це означає?
  
  Тому дитина зростає, і незалежно від того, правильно чи неправильно, батьки якби надають їй ці установки. У нормі це система цінностей і норм етики, яка допомагає ефективно функціонувати. Але це й ті настанови, де, наприклад, релігія дуже розповсюджена: жінка не те що в купальнику вийти — вона не може обличчя своє відкрити. Тобто в кожному суспільстві є свої норми і правила, відповідно до яких людина функціонує.
  
  Між цими структурами йде постійна боротьба: бажаємо — Его стримує, і дуже непростий вплив чинить складова Суперего. Що мається на увазі? Якщо дуже жорстка система цінностей (наприклад, дівчині кажуть: «Ти маєш носити спідницю тільки нижче коліна», «Ти не можеш спілкуватися з хлопцями до 18 років»), а бажання то все одно є інстинктивні, про які ми говорили. І чим більше притискають ці бажання, тим більше вони прагнуть проявлятися (і сексуальності також). Якась людина більш-менш спокійна з народження, а якась — більш агресивна, більш сексуальна.
  
  І відповідно до цих проявів, якщо вони дуже високі, а Суперего каже «не можна, не можна, не можна» і теж дуже жорстоке, тоді виникають значно більші внутрішні конфлікти. Інстинктивні бажання йдуть, а структура, яка формується під впливом суспільства (батьки, дитсадок, школа), каже «не можна». Якийсь час можна стримуватись, але потім котлові властиво виплеснутися, і людині стає значно складніше впоратися з цим. Чим спокійніша людина і чим менше цих жорстких «не можна» (не можна після 19:00 бути на вулиці, не можна до 16 років цілуватися), тим нижчий рівень внутрішнього конфлікту. Інакше відбувається дуже високий рівень внутрішнього конфлікту.

2. Інстинкти як рушійна сила поведінки

Інстинкти є основною рушійною силою поведінки. Фрейд виділяв 2 основні класи інстинктів:

• Інстинкт життя (Ерос) — включає сили, які мають служити меті підтримки життєво важливих процесів і забезпечують розмноження роду. Найбільш істотними Фрейд вважав сексуальні інстинкти. Енергія сексуальних інстинктів отримала назву лібідо.

  Лібідо — певна кількість психічної енергії, яка знаходить розрядку виключно в сексуальній поведінці.

• Інстинкт смерті (Танатос) — проявляється в жорстокості, агресії, самогубствах і вбивствах. Може спрямовуватися зовні (на інших) або всередину (на самого себе). Людина шкодить собі або іншим.

3. Природа тривоги. Типи тривоги. Захисні механізми Я

Тривога є функцією Его, і її призначення полягає в тому, щоб попереджати людину про загрозу, що насувається.

3.1. Типи тривоги

Залежно від того, звідки виходить загроза для Его (із зовнішнього оточення, від Ід або Суперего), виділяють 3 типу тривоги:

1. Реалістична тривога — емоційна відповідь на загрозу або розуміння реальних небезпек зовнішнього світу.
   Виходите на дорогу, дивитеся ліворуч — нічого, праворуч — нічого, виходите і чуєте звук машини, яка їде на високій швидкості. Звісно, виникає тривога. Людина вже на дорозі і необхідно швидко приймати рішення, тому що йде реальна загроза з зовнішнього світу. Людина якимось чином реагує. Або ви заходите в ліс і несподівано бачите ведмедя — виникає реальна тривога, необхідна для прийняття рішення. Вона сигналізує про зовнішню загрозу.
2. Невротична тривога — емоційна відповідь на небезпеку того, що неприйнятні імпульси з боку Ід стануть усвідомленими. Вона обумовлена страхом, що Его виявиться нездатним контролювати інстинктивні спонукання, особливо сексуальні або агресивні.
   У дитинстві, наприклад, були пригнічені сексуальні або агресивні бажання. Вони пригнічені настільки, що коли кришка піднімається і виникає ситуація, яка може спровокувати прояв цих імпульсів, виникає тривога, що Его не впорається з цими бажаннями і дасть їм прояв. Це відбувається несвідомо. Людина потрапляє в ситуацію, де починають проявлятися бажання, і виникає тривога як відповідь на нездатність Его контролювати ситуацію.
3. Моральна тривога — виникає, коли Его відчуває загрозу покарання з боку Суперего. Моральна тривога виникає завжди, коли Ід прагне до активного вираження аморальних думок чи дій, а Суперего відповідає на це почуттям провини, сорому або самозвинуваченням.
   Наприклад, закохалися чоловік і жінка, кожен з яких має сім'ю. У відповідний момент вони вступають у сексуальні стосунки або тільки виникають такі думки. Візьмемо чоловіка, який займає керівну посаду. Якщо раніше хтось писав скаргу, людину могли зняти з посади. Людина ще й не вступила у стосунки, тільки думає — і вже виникає тривога. Тривога через те, що може покарати суспільство (зняти з посади) або чоловік цієї жінки, якщо він агресивний. Думки є, бажання є, але у відповідь виникає тривога як захисний механізм, яка запитує: чи є користь це робити, чи треба впоратися зі своїми почуттями?

3.2. Захисні механізми Я

Захисні механізми Я — несвідома або свідома стратегія, яку використовує індивід для захисту від відкритого висловлювання імпульсів Ід і зустрічного тиску з боку Суперего.

• Раціоналізація — здатність індивіда знаходити правдоподібні пояснення своїх невдач.
  Людина постійно запізнюється на роботу. Її можуть звільнити, вона відчуває, що це неправильно, але постійно знаходить пояснення: потрапила в затор, щось сталося з близькими тощо. Коли це постійно, треба визнати, що ти невідповідальна людина. Але для цього треба мати високий рівень самооцінки. При низькому рівні самооцінки відбувається руйнування особистості, тому людина не може це визнати і знаходить виправдання, щоб впоратися з ситуацією.
• Заперечення — людина відмовляється визнати, що сталася неприємна подія.
  Коли відбувається смерть близьких або важка травма. Наприклад, людина все життя займалася спортом, тренує інших, і тут вона падає на льоду — травма хребта. У лікарні кажуть: «Ви більше ніколи не станете на лід». Виникає тривога, і щоб впоратися з нею, людина каже: «Ні, лікарі кажуть щось не те».
  
  Або при смерті близьких: жінка піднімає слухавку, і їй кажуть: «Ваш чоловік тільки що розбився, впав з будівлі». Вона відповідає: «Не може бути, ви помилилися, набрали не туди». Свідомісті не може одразу прийняти це, виникає тривога відповідного рівня, і людина каже «ні». Потрібен час, щоб вона змирилася.
• Проекція — приписування власних неприпустимих думок, почуттів або поведінки іншим людям.
  Людина дуже агресивна (наприклад, жінка), їй це не подобається, але вона не може собі в цьому зізнатися. Вона дивиться навколо і каже: «Боже, та жінка така агресивна!». Або жінка проявляє сексуальні бажання і не може визнати це в собі.
  
  Це стосується не лише негативних сторін. Буває, що людина не може приписати собі й позитивне (рівень здоров'я, зовнішності, розвитку), бо це може бути для неї небезпечно, і вона проектує це на інших людей.
• Регресія — індивід відступає на більш ранню стадію розвитку, більш безпечну і приємну.
  Посварилася сім'я. Чоловік у стані сильного афекту виходить на вулицю, сідає в авто і на швидкості 180–200 км/год несеться за місто або по місту. Що відбувається? Людина понеслася, проїхала якийсь час — і їй стало легше, ніби «спустила пару».
  
  Також сюди Фрейд відносить ситуацію, коли жінка образилася, надулася і пішла, закрито поводячись як маленька дитина. Замість того щоб висловити, що не подобається і як вона почувається, вона використовує цей захисний механізм, бо їй так стає легше. Вона відступає на більш ранню стадію розвитку, більш безпечну і приємну.

4. Психосексуальні стадії розвитку особистості

(Тема виділена для опрацювання на наступних заняттях згідно з планом лекції).